Коли тривога не дає заснути,
Коли, здається, можна доторкнутись
Руками до липкої темноти,
І світло поглинають чорні діри,
Витягують з душі останню віру,
«Помилуй, Боже! Господи, прости!» –
Перебираю молитовні чотки.
Намисто грубе, а шнурок короткий.
Між нами прірва. Ні, не винен Ти.
Я - підривник. Ти – Майстер, Будівельник.
Бреду, немов єгипетський пустельник,
В безсонну ніч пісками суєти.
Засипані барханами руїни,
Там де могли б, достоту, в цю хвилину
Під зорями оазиси цвісти.
Прочитано 4878 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
П"ятірка з деякими зауваженнями.
Не "оазис" - "оаза" по-українськи.
Не "чотки" (хоч і припустимо), а "вЕрвиця". Комментарий автора: Дякую, брате Євгене, за оцінку і за зауваження. Бачите, вервиця не підходить мені по кількості складів. А чотки - саме враз. Тим більше, що я більше знайома саме з цим словом.
Відповідно до інформації, знайденої на сайті « Великий Тлумачний Словник Сучасної Української Мови» (http://www.slovnyk.net):
ОАЗИС, -у, ч. Родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою. // перен. Ділянка землі, місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення більшою кількістю рослинності. // перен., перев. з означ. Про те, що є відрадним винятком на загальному тлі. **
ЧОТКИ, -ток, мн., церк. Шнурок із нанизаним на нього намистом чи вузликами для відліку прочитаних молитов або поклонів під час молитви, вживаний перев. серед католиків та буддистів. Перебирати чотки.
Так що я, залишу ці слова без зміни, але разом з тим хочу ще раз подякувати Вам за відгук. Для мене підтримка такого, як Ви майстра слова значить дуже-дуже багато. Надіюся, що Ви і надалі будете допомагати мені порадами.
Євген Аксарін
2008-08-11 13:35:35
Світлано, який я там майстер! Це Ви - майстриня поетичного слова.
Я розумію, що "оазис" є в словнику, ч Ви як автор мали право вжити саме це слово. Однак щиро, докорінно по-українськи все ж таки "оаза".
Благословінь рясних Вам на творчість! Комментарий автора: Ну і найшли майстриню. Аж смішно.
Дякую за благословіння. Вони мені ой як треба.
Алла С.
2008-08-14 02:55:03
Света,не просто красиво,а еще и очень искренно,до глубины души достает! Комментарий автора: Cпасибо, Алла. Пусть будет у нас меньше вот таких ночей. Но, наверное, многие из нас проходят через это.
Алла
2009-07-09 19:52:52
Света,хотела найти тебя на одноклассниках,не смогла... Комментарий автора: Привет, Алла. Ищи: Свiтлана К
Левицкая Галина
2009-12-07 13:21:16
Вірш сподобався!!!Близько моєму серцю... Щиро бажаю, щоб не було прірви між Вами і Господом! Через покаяння...З любов'ю во Христі Галина Комментарий автора: Дякую. Згідна з Вами.
Поэзия : Есть женщины - Дудка Надежда Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святаго Духа, и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между женами, и благословен плод чрева Твоего! И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне? Ибо когда голос приветствия Твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем. И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.
И сказала Мария: величит душа Моя Господа, и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моем, что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды; что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его; и милость Его в роды родов к боящимся Его; явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их; низложил сильных с престолов, и вознес смиренных; алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем; воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость, как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.
Лук.1гл
Публицистика : Почему Гоголь сжёг второй том "Мёртвых душ" - Николай Погребняк Недавно прочитал небольшую книгу российского литературоведа, Юрия Владимировича Манна, о творчестве Н.В. Гоголя. Его анализ книги "Мёртвые души" направил ход моих мыслей в ответе на вопрос: почему Гоголь сжёг второй том своей поэмы.
