Ой ты зимушка зима,да скорей б ты наступила,
Морозцом бы обдала,снегом б все приворошила.
Ночка лунная бела,все сверкает и искрится.
Звонок воздух и звезда в темном небе серебрится.
Комментарий автора: Выйдете на улицу н крыльцо своего дома.Вдохните полной грудь морозный воздух и подумайте как же хорошо же все таки жить на белом свете.А потом зайдите в дом,да скажите своим близким что-либо доброе да бодрящее...
Шевель Илья,
Иркутск,Россия
Живу в г.Москва.Работаю, а также дарю радость людям по совместительству, кому не хватает, обращайтесь))). e-mail автора:nefis2004@mail.ru
Прочитано 11762 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
